Публікація

Спільна заява щодо проекту Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інформаційної безпеки України” (№ 6688)

21 червня 2018 року з третьої спроби (перша – 13 липня 2017 року, друга – 19 червня 2018 року) законопроект №6688 був унесений до порядку денного Верховної Ради України. Ми стверджуємо, що він порушує свободу вираження поглядів, яка гарантується статтею 34 Конституції України та статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, й інші міжнародні стандарти прав людини та вимагаємо його відхилення парламентом.

Законопроект спрямований на законодавче впорядкування питання протидії кіберзлочинності, зокрема, технологічному тероризму та терористичним актам у формі кібератаки. Пропонується розширити поняття технологічного тероризму, додавши у його визначення таку характеристику злочинів: «…та/або спрямовані на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, на здійснення впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста)»

Головним елементом змін є запровадження у Кримінальному кодексі України такої форми державного впливу як блокування інформаційного ресурсу (сервісу), під яким розуміється «припинення доступу необмеженого кола споживачів телекомунікаційних послуг до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах), через який поширюється інформація, розповсюдження якої заборонене в Україні».

Блокування такого ресурсу (сервісу) та видалення з нього інформації застосовується судом у разі поширення через цей ресурс (сервіс) інформації, з використанням якої вчиняються тяжкі або особливо тяжкі злочини. Блокування визначеного інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) застосовується судом у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідний порядок регулюється новою главою 18-1 «Тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)» до якої входять статті 213-1 – 213-6. Зазначається, що «тимчасовим блокуванням (обмеженням) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) є дії, внаслідок яких тимчасово, на визначений період часу, унеможливлюється доступ та/або поширення інформації з визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) через інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні мережі (системи) з метою припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого». З клопотанням про застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. «Клопотання має містити відомості про: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання; 3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 4) виклад обставин, що дають підстави вважати, що продовження вільного доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в телекомунікаційних мережах сприятиме вчиненню кримінального правопорушення; 5) ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати визначений (ідентифікований) інформаційний ресурс (сервіс) в інформаційно-телекомунікаційній мережі (системі), доступ до якого планується заблокувати (обмежити)». Відповідно, пропонується створити Єдиний реєстр виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій.

Важливою є також наступна вимога: «суб’єкти господарювання, в тому числі оператори, провайдери телекомунікацій, які використовують міжнародні канали електрозв’язку, зобов’язані за власні кошти закуповувати та встановлювати технічні засоби, які відповідають технічним вимогам, визначеним Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України за погодженням зі Службою безпеки України, необхідні для блокування доступу до інформаційних ресурсів (сервісів), а також обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування». У разі відсутності у суб’єктів господарювання названих технічних засобів вони можуть «здійснювати пропуск трафіка на договірних засадах виключно до/від телекомунікаційних мереж  суб’єктів господарювання у яких наявні такі технічні засоби». Передбачено і чимало інших змін, спрямованих на впровадження названих положень, зокрема і різнопланові штрафні санкції до суб’єктів господарювання.

Законопроект, на нашу думку, є неприйнятним, оскільки він руйнує засади політичної свободи та демократії. Під наведене вище визначення технологічного тероризму підпадає будь-яка дискусія щодо рішень суб’єктів владних повноважень з метою впливу на такі рішення, якщо вона відбувається із використанням мережі Інтернет. Проте залучення суспільства до процесу прийняття рішень суб’єктами владних повноважень є суттю демократичної держави, яке забезпечується через свободу вираження поглядів. Оскільки поширення інформації про рішення, дії (бездіяльності) суб’єктів владних повноважень з метою привернення уваги суспільства до подій, які впливають на життя людей та їх добробут, є обов’язком медіа, запропоновані положення законопроекту підривають саму суть свободи вираження поглядів, заперечують її як таку.

Проект є також неприйнятним й через запропонований у ньому порядок. Фактично на розсуд слідчого, прокурора або судді покладено вирішувати, чи є певна інформація забороненою чи ні. Згідно з пропонованими змінами, тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Максимальний строк блокування при цьому не обумовлюється. Тому процесуальне право на оскарження застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу власником та/або розпорядником ресурсу, а так само і будь-яких третіх осіб, зокрема і операторів, провайдерів телекомунікацій виглядає ілюзорним.

Таким чином, відкривається простір для безконтрольної сваволі з боку державних органів. Як видається, проект фактично ініціює введення в мережі Інтернет державної цензури, яка не буде підконтрольна і відповідальна перед громадськістю. При чому така цензура здійснюватиметься коштом як раз самих громадян, адже ріст видатків операторів і провайдерів телекомунікацій призведе до компенсації їх через збільшення тарифів для користувачів.

Ми розуміємо, що держава може застосовувати обмеження свободи Інтернету, враховуючи збройний конфлікт з РФ та дії держави-агресора. Але ці обмеження мають бути пропорційними, а не копіювати форми і методи авторитарної та патерналістської російської держави та нагадувати роботу сокирою замість скальпеля.

 

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини

 

Підписати заяву

Прізвище та ім’я

E-mail

Назва організації

Список підписів:

aYlNlfdX, aYlNlfdX, 30 March 2021, 23:22
Мартовицький Iван, 15 July 2018, 21:50
Велигура Дмитрий, 12 July 2018, 10:13
Постнікова Маргарита Юріївна, 10 July 2018, 10:13
Ткаченко Євгенія, ВГО Магнолія, 10 July 2018, 8:47
Набок Олесь, 9 July 2018, 22:10
George Kashperko, 9 July 2018, 16:09
Іваніщев Андрій, 9 July 2018, 12:09
Ганзін Ігор, 9 July 2018, 10:30
Леонідов Дмитро, 09.07.2018, 9 July 2018, 0:24
Сутуга Олександр, 9 July 2018, 0:10
Люлька Микола, 8 July 2018, 23:11
Шевченко Валерий, 8 July 2018, 19:31
Шарипов Ильнур, фрилансер, 8 July 2018, 18:16
Бельмега Любомир, Хата в селі, 8 July 2018, 17:48
Синєгубов Владислав, 8 July 2018, 16:35
Александр Золотаренко, 8 July 2018, 16:17
Наконечна Інна, 8 July 2018, 13:03
Левицька Валентина, Пенсіонер, 8 July 2018, 11:31
Колесник Артем, Сєвєродонецький Завод Теплоізоляційних Виробів, 8 July 2018, 10:41
Лисак Олександр, 8 July 2018, 10:34
гаврилюк и.п, 8 July 2018, 10:33
Голубец Юрій, ПП, 8 July 2018, 9:41
Плаван Олександр, 8 July 2018, 9:16
Семененко Павло, студент, 8 July 2018, 8:56
Головко Евгений, 8 July 2018, 7:10
Грушка Іван, 8 July 2018, 2:19
Кузнецов Виталий, 8 July 2018, 1:36
Олександра, 7 July 2018, 23:48
Фельчин Віталій, Міжнародний Аеропорт Жуляни, 7 July 2018, 23:27
Сергій, 7 July 2018, 22:48
Тітов Андрій, студент, 7 July 2018, 22:27
Каліініченко Євген, IT, 7 July 2018, 22:04
Скибицкий Анатолий, рабочий, 7 July 2018, 21:43
Ісамбаєв Владислав, Фоп, розробка сайтів, 7 July 2018, 21:38
Сабадин Дмитро, ПоТрохананари#, 7 July 2018, 21:29
Ячин Олег, ХНУРЕ, 7 July 2018, 20:37
Ларченко Олександр, 7 July 2018, 20:31
Анастасія Лис, 6 July 2018, 11:32
Олександр Мельник, Юрист, 5 July 2018, 14:36
Володимир Батчаєв, журналіст, 5 July 2018, 13:18
Кормар Віталій, 5 July 2018, 12:58
incltgre, incltgre, 2 July 2018, 0:26
mwuuyqom, wkdibaei, 2 July 2018, 0:08
Овсянкін Дмитро, журналіст, 27 June 2018, 18:04
Лейба Антон, 25 June 2018, 13:49
Іванюта Іван, громадська правозахисна організація "Справедливість", 24 June 2018, 21:37
Бобок Сергій, журналіст, 24 June 2018, 20:25
Коротаєва Марія, 24 June 2018, 19:17
Кусайкін Олександр, Харківський "Освітній центр прав людини", 24 June 2018, 12:47
Zenon Frys, 24 June 2018, 12:41

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: